У лікарні помер 76-річний мешканець Херсонського району, який отримав тяжкі поранення внаслідок удару російського дрона по селу Дар’ївка наприкінці березня, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
Про це розповідає Дніпро24
«Понад десять днів медики боролися за життя 76-річного місцевого жителя. На жаль, поранення виявилися смертельними», – повідомив Прокудін.
Обставини поранення
За даними обласної влади, інцидент стався 31 березня: унаслідок атаки безпілотного апарата чоловік отримав важкі травми, від яких помер у стаціонарі через кілька днів після інциденту. Медики намагалися стабілізувати стан постраждалого понад десять діб, однак поранення виявилися несумісними з життям.
Раніше очільник міської військової адміністрації Херсона Ярослав Шанько інформував про нічний удар по селищу Інженерне в Херсонській громаді, під час якого застосовувалися ударні дрони типу «Молнія». Унаслідок тієї атаки була одна постраждала людина та зафіксовано руйнування на фасадах трьох п’ятиповерхових житлових будинків.
Системні удари по цивільній інфраструктурі
Представники регіональної влади зазначають, що російські війська регулярно застосовують по українських населених пунктах різні види озброєнь — ударні БпЛА, ракети, кореговані авіабомби (КАБ), реактивні системи залпового вогню — завдаючи шкоди цивільній інфраструктурі та житловим будинкам.
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують подібні удари як воєнні злочини і наголошують на їхньому цілеспрямованому характері.
Зокрема, навмисні обстріли систем життєзабезпечення, медичних закладів і соціальної інфраструктури, що позбавляють населення електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку чи допомоги, розглядають як ознаки дій, що можуть підпадати під визначення геноциду.
Юристи, дослідники та правозахисники вказують на низку практик, які, на їхню думку, мають ознаки геноциду: публічні заклики до знищення українців, системні обстріли цивільної інфраструктури з метою позбавлення людей необхідних умов для життя, переслідування проукраїнськи налаштованих осіб на окупованих територіях, знищення інтелігенції та культурних носіїв, зміна системи освіти на окупованих територіях з метою змінити ідентичність дітей, депортація дітей, вилучення та знищення українських книжок і культурних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році, визначає геноцид як дії, здійснені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку. Станом на сьогодні учасницями Конвенції є 149 країн, які зобов’язані запобігати актам геноциду та притягувати винних до відповідальності.
Водночас керівництво росії заперечує твердження про цілеспрямовані удари по цивільній інфраструктурі та відкидає звинувачення щодо систематичного завдання шкоди цивільному населенню і закладам охорони здоров’я