20 січня до Міністерства закордонних справ викликали голову місії Міжнародного комітету Червоного Хреста в Україні Хуан‑Педро Шерера для обговорення низки некоректних публічних заяв керівництва комітету.
Про це розповідає Дніпро24
Причина ініціативи МЗС
У центрі розбіжностей — заява регіонального директора МКЧХ з питань Європи і Центральної Азії від 14 січня 2026 року, яка, на думку української сторони, фактично зрівнювала відповідальність росії як держави‑агресора та України, що захищає себе і свій народ. Така інтерпретація викликала рішучу реакцію в дипломатичних колах і стала підставою для офіційної зустрічі.
«Українська сторона наголосила, що на відміну від російського агресора Україна завдає ударів виключно по законних військових об’єктах противника в межах реалізації свого невід’ємного права на самооборону відповідно до Статуту ООН. У цьому контексті будь-які спроби ототожнення, зрівнювання або проведення хибних паралелей між Україною і Росією є аморальними, помилковими й абсолютно неприйнятними»
Підсумки зустрічі й подальші кроки
Під час переговорів представники МКЧХ погодилися, що формулювання, які можуть сприйматися як зрівнювання сторін конфлікту, недоречні, і визнали потребу вдосконалити підходи до комунікації. Сторони домовилися посилити двосторонній діалог, зокрема через візити і обміни, щоб поглибити розуміння гуманітарної ситуації в Україні, спричиненої атакою росії.
Хуан‑Педро Шерер, за підсумками зустрічі, зазначив, що він та його колеги у Києві добре усвідомлюють реальну гуманітарну ситуацію й відчувають наслідки атак росії. Під час розмови також піднімали питання посилення зусиль МКЧХ для отримання доступу до українських військовополонених та цивільних осіб, що утримуються.
Місія МКЧХ утрималась від публічних коментарів щодо самого візиту своїх представників до МЗС.
Раніше, 14 січня, МКЧХ оприлюднив заяву, в якій вказував, що недавні удари по критично важливій інфраструктурі в Україні й у районах на території росії залишили мільйони людей майже без електроенергії, води та опалення в умовах мінусових температур у Києві, Дніпрі, Донецьку, Бєлгороді та інших регіонах. Наступного дня в дипломатичних колах ухвалили рішення ініціювати зустрічі з представниками організації для обговорення формулювань і подальшої взаємодії.
Контекстуально це відбувається на тлі систематичних ударів росії по енергетичній інфраструктурі України з початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року; інтенсивність атак на енергетику зросла з початку осені 2025 року.
Служба безпеки України кваліфікує ці удари по енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. За даними відомства, від початку цьогорічного опалювального сезону задокументовано 256 повітряних атак росії на енергооб’єкти та системи теплопостачання в Україні.