Переговори у Світовій організації торгівлі зайшли в глухий кут після того, як Бразилія заблокувала продовження мораторію на мита для електронної комерції, унаслідок чого тимчасова заборона на введення мит на цифрові передачі — завантаження, програмне забезпечення та стримінгові сервіси — фактично перестала діяти.
Про це розповідає Дніпро24
Деталі переговорів
Унаслідок зупинки домовленості країни-члени СОТ тепер формально отримують можливість вводити мита на електронні передачі, якщо не буде досягнуто нової угоди. Це рішення підкреслює труднощі організації у виробленні спільних правил для цифрової економіки та підриває її роль арбітра міжнародної торгівлі.
Керівництво організації вказує, що сторони не знайшли достатнього консенсусу для продовження мораторію, хоча окремі делегації намагалися знайти компромісні формули. Відсутність згоди свідчить про зростаючі розбіжності між великими економіками та країнами, які прагнуть більшої гнучкості у регулюванні цифрових потоків.
Позиції країн і наслідки для ринків
США наполягали на довгостроковому або постійному продовженні мораторію, прагнучи до стабільного правового поля для міжнародних цифрових компаній. Натомість Бразилія виступала за коротший термін і можливість жорсткішого перегляду умов, вважаючи за доцільне зберегти простір для податкової політики.
Країни, що розвиваються, аргументують свою позицію прагненням до додаткових податкових надходжень, які можна спрямувати на розвиток національної інфраструктури та соціальні програми. Саме це незадоволення привело до наполегливої відмови підтримати продовження мораторію в нинішньому вигляді.
Для компаній, які надають цифрові послуги та розповсюджують програмне забезпечення або контент онлайн, ухвалене рішення створює новий рівень нормативної невизначеності. Відтепер бізнес ризикує зіткнутися з різними підходами до оподаткування у різних юрисдикціях, що ускладнить формування цінової політики і ланцюгів постачання.
Подальші консультації серед членів СОТ планується продовжити в Женеві, але вже сам факт зриву домовленості вказує на те, що світова торгова інфраструктура дедалі складніше пристосовується до реалій цифрової економіки й потребує нових механізмів для узгодження інтересів різних груп країн.