Жителька Херсонської області померла в лікарні від поранень, отриманих під час удару російського дрона вранці 10 травня — про це повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
Про це розповідає Дніпро24
«Медики відчайдушно боролися за життя 62-річної жінки, але травми виявилися смертельним», – прокоментував Прокудін.
Обставини нападу і постраждалі
За словами посадовців, йдеться про мешканку селища Комишани, якій 62 роки. Жінка отримала важкі поранення внаслідок атаки безпілотного літального апарата і не вижила попри надану медичну допомогу.
Раніше прокуратура Херсонщини повідомила, що того ж дня постраждали ще троє мешканців Херсона й одна жителька Комишан внаслідок обстрілів. Поранення зазнавали цивільні особи, зокрема через удари з різних видів озброєнь.
Контекст атак і правова оцінка
Російські військові систематично застосовують проти українських міст та цивільної інфраструктури ударні безпілотники, ракети, керовані авіабомби та реактивні системи залпового вогню. Внаслідок цього страждає цивільне населення, руйнуються житлові будинки, медичні заклади та об’єкти критичної інфраструктури.
Українська влада та міжнародні організації розглядають такі удари як воєнні злочини і підкреслюють їх цілеспрямований характер. Зокрема, до ознак, які дослідники та правозахисники пов’язують із можливими геноцидними діями, відносять:
- оголошення намірів щодо знищення українців як етнічної або національної групи;
- публічні заклики до ліквідації представників нації;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку і медичної допомоги;
- переслідування та знищення людей із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- винищення інтелігенції — учителів, митців та носіїв української культури;
- зміна ідентичності дітей через освітні та виховні програми на окупованих територіях та депортація дітей до росії;
- знищення або вилучення українських книг з бібліотек, пограбування музеїв і викрадення історичних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. На сьогодні стороною Конвенції є 149 держав, які зобов’язані запобігати актам геноциду й притягувати винних до відповідальності в мирний та воєнний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, здійснені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку. Серед конкретних ознак геноциду називають: вбивство членів групи або спричинення їм тяжких тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; заходи щодо запобігання дітонародженню; примусова передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до таких дій.
Керівництво росії заперечує, що її армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі, що призводить до загибелі мирного населення і руйнувань лікарень, шкіл, дитсадків та об’єктів енергетики й водопостачання.