Офіс уповноваженого Верховної Ради з прав людини відреагував на резонанс навколо оприлюднення фотографії клієнтки банку Monobank, наголосивши на порушенні норм захисту банківської таємниці та персональних даних.
Про це розповідає Дніпро24
«Необхідно зазначити, що фотографія клієнтки, отримана під час процедури аутоідентифікації в банку, та інформація про блокування рахунку особи становить банківську таємницю та є персональними даними клієнта. Публікація такої фотографії та інформації про блокування рахунку без згоди клієнтки є неправомірним»
Юридичні підстави й можливі наслідки
В офісі омбудсмана нагадали, що захист банківської таємниці регламентують Цивільний кодекс, Закон про банки та банківську діяльність і відповідні правила Національного банку щодо зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці. Ці норми зобов’язують банки забезпечувати конфіденційність інформації клієнтів і передбачають відповідальність у разі її неправомірного розкриття.
За відсутності згоди особи публікація даних, отриманих під час ідентифікаційних процедур, тягне за собою цивільно-правову відповідальність за захист честі, гідності та ділової репутації, втручання в особисте життя і можливість вимагати відшкодування моральної шкоди. Окрім того, незаконне розповсюдження конфіденційної інформації може кваліфікуватися як кримінальний склад за статтями Кримінального кодексу, що захищають недоторканність приватного життя.
Офіс уповноваженого звернув увагу й на інший вимір справи: використання в публічному просторі маркувань на кшталт «колаборантка» щодо особи без обвинувального вироку суду. Установлено, що колабораційна діяльність може бути кримінальним правопорушенням, але принцип презумпції невинуватості гарантує, що людина вважається невинною, доки її вина не буде доведена судом.
Поширення подібних формулювань третіми особами може створювати підстави для запитань щодо дотримання презумпції невинуватості та потреби знаходження балансу між свободою вираження поглядів і захистом честі, гідності й ділової репутації людини.
Хронологія інциденту та реакції
9 березня співзасновник Monobank Олег Гороховський опублікував у соцмережі Threads фотографію клієнтки, зроблену під час відеоідентифікації, зауваживши на наявності на задньому фоні прапора з кольорами, схожими на кольори російського прапора. Пізніше Гороховський приніс вибачення тим, хто відчув образу, запевнивши, що дані користувачів банку захищені, і пообіцяв, що в подальшому інформація в разі потреби передаватиметься виключно правоохоронним органам.
Клієнтка, іменована як Карина Кольб, у своїх повідомленнях у соцмережах пояснила, що зверталася до банку у зв’язку з блокуванням акаунта і що на фото насправді видно прапор Словенії, а не російський прапор; вона також зазначила, що є біженкою з України і що її родина воює.
13 березня адвокатське об’єднання Addati Group, яке заявило про правовий захист Карини Кольб, повідомило про намір надіслати Monobank та співзасновнику Олегу Гороховському досудові вимоги протягом наступних трьох діб.
У свою чергу Національний банк звернувся до Monobank із запитом щодо пояснень обставин розповсюдження інформації, яка могла бути отримана під час процедур ідентифікації або верифікації клієнта й становити банківську таємницю, та проводить аналіз цих обставин.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець також розпочав перевірку можливих порушень законодавства у зв’язку зі справою.
Омбудсманський офіс наголосив, що постраждала особа може звернутися до поліції із заявою про порушення недоторканності приватного життя, подати цивільний позов за статтями про захист честі, гідності й ділової репутації та про захист особистого життя, а також скаргу до Національного банку на порушення банківської таємниці чи звернення до уповноваженого Верховної Ради з прав людини.