Єврокомісарка з розширення Марта Кос у Брюсселі заявила, що зміна влади в Угорщині створює реальну можливість просунути переговорний процес щодо членства України в Європейському Союзі та розблокувати питання кредиту в 90 мільярдів євро.
Про це розповідає Дніпро24
«З нинішнім урядом Угорщини можливо рухатися вперед щодо кредиту на 90 мільярдів. Із новим урядом ми, сподіваємося, рухатимемося вперед у процесі вступу. Ми почули певні позитивні сигнали від майбутнього прем’єр-міністра Угорщини, і в цьому зараз різниця… Упевнена, що ми дуже скоро зможемо офіційно відкрити перший переговорний кластер, а потім і всі інші»,
Перспективи поступової інтеграції
Кос підтвердила, що в межах дискусій із державами-членами розглядають кілька варіантів поступової інтеграції України до ЄС. Одне з обговорюваних рішень — тимчасове запровадження ступенів членства без права голосу й без одразу повного доступу до бюджетних фондів Євросоюзу, що раніше пропонували окремі країни. Така методологія мала б врахувати реалії тривалого та складного процесу адаптації й виконання необхідних реформ.
За словами Кос, вже сьогодні застосовується принцип поступової інтеграції у ключових економічних сферах: зокрема в питанні роумінгу, інтеграції платіжних систем SEPA та енергетичної співпраці. Ці кейси, на її думку, демонструють, що поетапне наближення до повного членства може бути ефективним і для інших секторів співпраці.
Позиція Угорщини після виборів
Після парламентських виборів у Угорщині лідер партії «Тиса» Петер Мадяр заявив, що має намір зняти вето, накладене прем’єром Віктором Орбаном, щодо виділення кредиту Києву в розмірі 90 мільярдів євро. Водночас він підкреслив, що Угорщина не братиме на себе фінансової відповідальності за цей кредит і виступає проти прискореного вступу України до ЄС.
Мадяр також пов’язав нормалізацію відносин із Києвом із виконанням зобов’язань щодо захисту прав угорської меншини в Україні, висунувши це як ключову умову для подальшої співпраці.
Отже, на тлі політичних змін у Будапешті в Єврокомісії бачать шанс на відновлення діалогу з Угорщиною й поступове відкриття переговорних кластерів із Україною, тоді як у самій Угорщині нова політична конфігурація формує власні вимоги й умови щодо цієї співпраці.