Російські атаки пошкодили залізницю та депо на Дніпропетровщині і Сумщині

Російські атаки пошкодили залізницю та депо на Дніпропетровщині і Сумщині

Росія протягом ночі здійснила низку ударів по цивільній інфраструктурі України, унаслідок яких постраждали залізничні об’єкти на кількох напрямках, повідомив міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба 11 лютого.

Про це розповідає Дніпро24

«Пошкоджено локомотиви, вагони та інфраструктура. Виникло загоряння, яке оперативно ліквідовано»

За словами міністра, один із уражених об’єктів розташований на Дніпропетровщині — там зафіксовано пошкодження рухомого складу й інфраструктури, унаслідок чого виникло загоряння, яке вже погасили аварійні служби.

Удари по регіональних депо та зміни в русі поїздів

Вранці також постраждало залізничне депо в Конотопі на Сумщині. Кулеба повідомив про пошкодження технічного рухомого складу, водночас підкресливши, що «Ворог продовжує атаки на цей залізничний вузол Сумщини. Найголовніше – працівники не постраждали. На місці працюють аварійні та відновлювальні бригади», – уточнив він.

Перевізник «Укрзалізниця» попередив про можливі точкові зміни в приміському та регіональному сполученні на Сумщині та Чернігівщині: регіональні поїзди курсують до та з Конотопа, приміські — до й зі станції Кролевець. У Чернігівській області тимчасово призупинено рух між Сновськом і Бахмачем у обох напрямках.

На Харківщині ділянка Лозова — Барвінкове — Краматорськ залишається у зоні підвищеного ризику, тож пасажирські перевезення там організовуються з використанням автобусних об’їздів. У Запорізькій області триває посилений контроль безпекової ситуації. Перевізник просить пасажирів орієнтуватися на вказівки поїзних бригад і працівників вокзалів.

Характер атак і правова оцінка

Російські військові регулярно атакують міста та цивільну інфраструктуру України з використанням ударних безпілотників, ракет, корегованих авіабомб і реактивних систем залпового вогню. Українська влада та міжнародні організації кваліфікують такі удари як воєнні злочини, наголошуючи на їх цілеспрямованому характері.

У доповненні до описаних атак наголошується, що систематичні удари по системах життєзабезпечення — електропостачанню, теплу, воді, зв’язку, медичній інфраструктурі — можуть відповідати ознакам геноцидних дій, оскільки спрямовані на створення неприпустимих умов для життя цивільного населення.

У тексті також перелічуються поведінка та практики, які правозахисники і дослідники розглядають як ознаки геноциду: публічні заклики до знищення українців, переслідування проукраїнськи налаштованих людей на окупованих територіях, знищення інтелігенції, систематична спроба змінити ідентичність дітей через освітні практики, депортація дітей, вилучення та руйнування культурних цінностей.

Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році, визначає геноцид як дії, вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу. Країни-учасниці конвенції мають обов’язок запобігати і карати такі дії як під час воєн, так і в мирний час.

Керівництво росії продовжує заперечувати цілеспрямованість ударів по цивільній інфраструктурі, водночас українська сторона фіксує руйнування лікарень, шкіл, дитсадків та об’єктів енергетики й водозабезпечення, що впливає на життєдіяльність населення у різних регіонах країни.