Російська армія протягом ночі атакувала інфраструктуру Одеської та Миколаївської областей, унаслідок чого в південних портах зафіксовано пошкодження об’єктів і в кількох населених пунктах виникли проблеми з електропостачанням.
Про це розповідає Дніпро24
«На території Ізмаїльського порту пошкоджено цивільне судно під прапором Панами, причал, баржу. Ушкоджень зазнало й портове обладнання. Внаслідок влучань зруйновано будівлю СТО з подальшим загоранням. Знищено 2 пасажирські автобуси, 7 легкових автомобілів», – повідомив він.
За словами очільника Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера, атаки безпілотників зачепили цивільну та портову інфраструктуру півдня області. Окрім пошкодженого судна під панамським прапором, були уражені причал і баржа, також зазнало шкоди портове обладнання.
Внаслідок влучань загорілася будівля станції технічного обслуговування, а також знищено два пасажирські автобуси й сім легкових автомобілів. Крім того, постраждали покрівлі шести приватних будинків і один автомобіль екстреної допомоги. На місцях працюють екстрені служби та комунальники, проводиться ліквідація наслідків. Обласна влада повідомила, що випадків загибелі чи поранень серед цивільного населення не зафіксовано.
Наслідки для енергетики на Миколаївщині
Очільник Миколаївської ОВА Віталій Кім зазначив, що напередодні ввечері російські війська атакували регіон ударними безпілотниками «Шахедами», вдаривши по об’єктах енергетичної інфраструктури. В результаті було знеструмлено три населені пункти Миколаївського району. Відновлювальні роботи тривають; станом на ранок один населений пункт залишався повністю без електропостачання, ще один — частково. Постраждалих немає.
Місцеві служби продовжують відновлювати подачу енергії та усувати наслідки пошкоджень. Через удари постраждали також комунальні мережі, що ускладнює роботу критичної інфраструктури та оперативне відновлення послуг.
Оцінки та міжнародно-правовий контекст
Російські війська систематично здійснюють удари по цивільних об’єктах в різних регіонах України, використовуючи ударні БпЛА, ракети, кориговані авіабомби та реактивні системи залпового вогню. Українська влада та міжнародні інституції кваліфікують ці дії як воєнні злочини та підкреслюють їхній спрямований характер.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції, яких нині 149, зобов’язані запобігати актам геноциду і карати за них як у часи війни, так і в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку.
Ознаки геноциду можуть включати:
- вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень;
- навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи;
- заходи, спрямовані на запобігання дітонародженню в групі та насильницьке переміщення дітей до іншої групи;
- публічні заклики до знищення або переслідування представників групи;
- переслідування й нищення людей на окупованих територіях за проукраїнську позицію;
- руйнація культурних інституцій: вилучення й знищення книг, пограбування музеїв, викрадення артефактів, спрямовані на стирання історичної пам’яті.
Українські правники, дослідники геноцидів та правозахисники зазначають, що у межах широкомасштабної війни росія вчиняє дії, які можуть підпадати під визначення геноциду за перерахованими критеріями.
Керівництво росії заперечує, що армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі та населення, хоча на практиці продовжуються обстріли лікарень, шкіл, дитячих закладів, об’єктів енергетики та водопостачання.