За попередню добу внаслідок обстрілів російських сил у кількох регіонах України загинули і поранені мирні жителі, пошкоджено житлові та інші цивільні об’єкти. Голова Донеччини Вадим Філашкін повідомив про загибель трьох місцевих мешканців та щонайменше шістьох поранених.
Про це розповідає Дніпро24
Деталі ударів і наслідки на Донеччині
Зони ураження охопили Покровський, Краматорський та Бахмутський райони. В Добропіллі внаслідок обстрілів загинула одна людина, ще четверо зазнали поранень. У Краматорському районі фіксувалися руйнування технічних приміщень і пошкодження приватної інфраструктури.
«Краматорський район. У Миколаївці загинули 2 людини, пошкоджено технічні приміщення. У Слов’янську пошкоджено приватний будинок і автівку. У Дружківці поранено 2 людини»
У Бахмутському районі, зокрема в Різниківці та на території Свято‑Покровської Сіверської громади, також зафіксовано пошкодження приватних будинків. Крім людських втрат, руйнування торкнулися житлових будівель і допоміжної інфраструктури.
Ураження Херсонщини та Дніпропетровщини
На Херсонщині, за словами голови обласної адміністрації Олександра Прокудіна, під вогонь потрапив обласний центр і низка інших населених пунктів. Російські військові влучали по критичній і соціальній інфраструктурі: постраждали житлові будинки, автозаправна станція, сільгосптехніка та приватні автомобілі. В результаті ударів поранення отримали 12 людей, серед них — одна дитина.
У Дніпропетровській області голова Олександр Ганжа констатує, що по регіону було здійснено понад 20 атак по п’яти районах силами безпілотників, артилерії та авіабомб. Там поранені четверо цивільних, один чоловік загинув.
Пораненого в Дніпрі чоловіка госпіталізовано у стані середньої тяжкості. У Синельниківському районі зафіксовано одного загиблого та поранену жінку. У Павлограді двоє людей поранені: 36‑річного чоловіка госпіталізовано, 44‑річний потерпілий лікуватиметься амбулаторно.
Російські війська продовжують застосовувати різні види озброєнь — ударні безпілотники, ракети, кореговані авіабомби та реактивні системи залпового вогню — проти українських міст і цивільної інфраструктури.
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують ці атаки як воєнні злочини, наголошуючи на їхньому цілеспрямованому характері. Зокрема, обстріли об’єктів життєзабезпечення й закладів охорони здоров’я, спрямовані на позбавлення населення електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку або медичної допомоги, розглядаються як один із елементів системних злочинів проти мирного населення.
Міжнародно‑правові аспекти та ознаки геноциду
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни‑учасниці Конвенції зобов’язані запобігати актам геноциду та притягати їхніх виконавців до відповідальності.
Конвенція визначає геноцид як дії, здійснені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу. До типових ознак геноциду відносять:
- вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень;
- навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи;
- заходи, спрямовані на запобігання дітонародженню та насильницьку передачу дітей з однієї групи до іншої;
- публічні заклики та підбурювання до знищення групи;
- переслідування та знищення осіб з проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- винищення інтелігенції — учителів, митців та інших носіїв національної культури;
- запровадження в освітніх установах на окупованих територіях програм, спрямованих на зміну національної ідентичності дітей;
- депортація або вивезення дітей без батьків задля зміни їхньої ідентичності;
- вилучення та нищення українських книг, пограбування музеїв та викрадення історичних артефактів.
Керівництво росії відкидає звинувачення в тому, що під час повномасштабної війни її армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі з метою знищення мирного населення або позбавлення його життєво важливих послуг.