Київська міська адміністрація повідомила, що міні-ТЕЦ, створені на базі закупленого містом когенераційного обладнання, мають повноцінно запрацювати наприкінці зими або на початку весни.
Про це розповідає Дніпро24
Як побудовано нові об’єкти
За інформацією КМДА, концепцію розподіленої когенерації в столиці ухвалили на початку 2024 року, після чого розпочали реалізацію проєктів у межах наявних фінансових можливостей. Київ придбав через систему Prozorro 15 комплексів газопоршневого обладнання загальною потужністю 60 МВт. На основі цього устаткування вже зведено п’ять міні-ТЕЦ, які обладнані додатковими системами захисту та мають відповідні технічні рішення для автономної роботи.
«Київ виконав усі необхідні процедури закупівлі на Прозоро та придбав 15 комплексів газопоршневого обладнання загальною потужністю 60 МВт. На сьогодні на базі цього устаткування збудовано 5-ть так званих міні-ТЕЦ. Вони є повноцінними об’єктами когенерації та оснащені усіма необхідними додатковими системами, зокрема елементами захисту 2-го рівня»,
Окрім власних закупівель, місто отримало одну когенераційну установку потужністю 1,5 МВт у рамках міжнародної гуманітарної допомоги 2024 року; її встановлено та введено в експлуатацію для потреб одного з критичних підприємств житлово‑комунальної сфери. Крім того, спільно з Програмою розвитку ООН в Україні (UNDP) у Києві збудували електростанцію на основі газової турбіни. Всі нові об’єкти розташовані на майданчиках критичної інфраструктури й інтегровані в міську систему як додаткові джерела виробництва електроенергії.
Роль у забезпеченні електро- та теплопостачання
КМДА пояснює, що розподілена когенерація дозволяє одночасно виробляти електро- та теплову енергію, тож нові станції виконуватимуть роль підстраховки для ключових об’єктів інфраструктури під час відключень електроенергії. Хоч їхня сумарна потужність менша за великі ТЕЦ, вони є повноцінними теплоелектроцентралями і можуть працювати автономно, забезпечуючи безперервність постачання на локальному рівні. Водночас ці станції не належать до мобільного енергорезерву міста у вигляді генераторів чи пересувних котелень.
На місцях триває завершальний етап експлуатаційного тестування, бо в умовах війни показники ефективності та стійкості мають бути максимальними. КМДА уточнює, що вже в лютому–березні ці об’єкти запрацюють як повноцінні елементи київської енергосистеми.
Ситуація на тлі атак на енергетичну інфраструктуру залишається складною. Після останніх масованих атак рф в енергетиці України в регіоні діє режим надзвичайної ситуації; у столиці та на Київщині було зафіксовано значні перебої з теплопостачанням. Зокрема, внаслідок удару по критичній інфраструктурі 24 січня понад 1 200 багатоповерхівок у Києві тимчасово залишилися без опалення з майже шести тисяч будинків, у яких зникло опалення внаслідок цієї атаки. За даними місцевої влади, низці будинків опалення відновлювали або намагалися відновити двічі після попередніх масованих обстрілів 9 і 20 січня.
З початку широкомасштабного вторгнення з лютого 2022 року росія систематично завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України; із початку осені 2025 року обстріли енергосистеми посилилися. Служба безпеки України кваліфікує такі удари як злочини проти людяності і зафіксувала сотні атак на енергооб’єкти та системи теплопостачання під час цьогорічного опалювального сезону.