Після зустрічі у Вашингтоні з генеральним секретарем НАТО марком рютте президент США дональд трамп різко розкритикував альянс, звинувативши його в ненадійності під час останніх військових подій і натякнувши на можливість подальших кроків щодо відносин із НАТО.
Про це розповідає Дніпро24
«НАТО не було поруч, коли вони нам були потрібні, і їх не буде, якщо вони нам знову знадобляться. Пам’ятаєте Гренландію, той великий, погано керований шматок льоду!!!» – написав Трамп на Truth Social великими літерами 8 квітня.
За словами марка рютте, переговори з президентом пройшли відкрито і відверто. Генсек підкреслив, що під час зустрічі намагався донести позицію європейських країн і нагадав про внесок більшості союзників у підтримку військових зусиль, спрямованих проти іранської загрози.
Роль європейських союзників і логістична підтримка
Рютте зазначив, що переважна більшість європейських держав надала допомогу, зокрема в питаннях базування, логістики та авіаперельотів, а також виконувала взяті на себе зобов’язання. Він наголосив на важливості координації дій і підкреслив, що скорочення ядерного та ракетного потенціалу ірану є критичною метою, яку наразі повною мірою змогли просувати насамперед Сполучені Штати.
Генсек додав, що хоча розчарування трампа щодо частини союзників є очевидним, він уважно вислухав аргументи щодо активностей у регіоні та отримав нагадування про те, що певні ініціативи з витрат були ініційовані також за його лідерства.
Тиск на альянс і питання про перебазування сил
Трамп давно критикує трансатлантичний альянс як застарілу структуру, стверджуючи, що багато членів не сплачують «справедливу частку» за власну оборону. Після початку американсько-ізраїльської операції проти ірану критика посилилася: президент заявив, що альянс не допоміг, коли це було необхідно.
Чимало країн-членів НАТО кажуть, що перед початком операцій їх не консультували або не просили про підтримку. Окремі держави, зокрема італія, іспанія та велика британія, де розміщені американські бази, висловили небажання дозволяти використання своїх об’єктів для наступальних дій проти ірану, що додатково напружило відносини з вашингтоном.
Окремо трамп повторював свої претензії щодо передачі гренландії під американський суверенітет і навіть звертався до альянсу з проханням сприяти у такій ініціативі, що посилило критику на його адресу і викликало захист прав власності данії зі сторони союзників.
На початку квітня він також не відкинув можливості розглянути вихід сполучених штатів із НАТО через, на його думку, брак підтримки альянсу у питаннях щодо ірану, а в публічних висловах назвав альянс «паперовим тигром». Експерти зазначають, що юридична й політична спроможність президента одноосібно вивести країну з альянсу залишається предметом сумнівів та дискусій щодо ролі конгресу у такому рішенні.
За інформацією від неназваних посадовців адміністрації, також опрацьовувалися варіанти тиску на окремі держави-члени, які, на думку адміністрації, недостатньо підтримували американські та ізраїльські операції: серед пропозицій фігурувало виведення частини американських військ із країн, які вважаються неефективними для поточних військових цілей, та їх перебазування в держави, більш охочі до співпраці.
Загалом зустріч у вашингтоні продемонструвала глибоке напруження у відносинах між адміністрацією президента та частиною європейських союзників, поставивши на порядок денний питання солідарності, розподілу витрат на оборону та практичної координації у разі нових криз.