Голова Центральної виборчої комісії Олег Діденко представив комплекс пропозицій щодо законодавчого врегулювання організації виборів після припинення або скасування воєнного стану. Документ має стати основою для міжінституційного діалогу та надання парламенту підстав для ухвалення відповідних змін.
Про це розповідає Дніпро24
Контекст і ключові пропозиції ЦВК
Напрацювання були презентовані Діденком під час засідання підгрупи з адміністративних питань у складі робочої групи з підготовки комплексних законодавчих ініціатив щодо виборів в умовах особливого періоду та під час повоєнних виборів. Співголовою підгрупи, окрім Діденка, є народна депутатка Олена Шуляк, яка очолює комітет Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
Комісія пропонує встановити перехідний (підготовчий) період тривалістю 6 місяців між припиненням воєнного стану і початком виборчого процесу. При цьому строк самого виборчого процесу залишається незмінним: 90 днів для виборів Президента України та 60 днів — для виборів народних депутатів України.
Напрями законодавчих змін
У документі визначено низку напрямів, які потребують законодавчого врегулювання та деталізації, зокрема:
- строки призначення виборів і поєднання календарних процедур;
- порядок перехідного періоду для підготовки до виборчого процесу з урахуванням наслідків війни та масових переміщень населення;
- забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб, військовослужбовців та громадян за кордоном;
- інформаційне забезпечення та правила агітації за кордоном;
- протидія іноземному втручанню, у тому числі з боку рф, та впровадження спеціальних протоколів безпеки під час виборів.
Діденко пояснив, що шестимісячний підготовчий період необхідний для проведення оцінки можливості організації голосування на окремих територіях, аналізу готовності виборчої інфраструктури з огляду на руйнування та переміщення людей, а також для виконання дипломатичних і технічних процедур. Серед практичних завдань — проведення Міністерством закордонних справ аналізу щодо потреби у додаткових закордонних виборчих дільницях та оцінка витрат, а також налагодження взаємодії між реєстрами для уточнення даних про виборців.
«Як і говорила раніше, оновлення виборчих процесів з урахуванням нинішніх українських реалій і викликів це марафон, а не спринт. Процес складний і нешвидкий»
— зазначила народна депутатка Олена Шуляк після обговорення ключових акцентів роботи підгрупи на своїй фейсбук-сторінці.
Серед іншого, у публічних тезах відзначали такі пріоритети для подальшого опрацювання:
- запобігання участі у виборах кандидатів, які можуть бути пов’язані з росією;
- підвищення захищеності виборчого процесу від втручання рф;
- актуалізація та очищення реєстру виборців;
- розробка механізмів для оперативної зупинки виборчого процесу в разі загрози з боку росії та його подальшого відновлення.
Окрім технічних і процедурних пропозицій, комісія наполягає на закріпленні на законодавчому рівні положення про те, що на територіях росії та Білорусі виборчі дільниці не організовуються й не проводяться. Водночас українці, які перебувають на цих територіях, матимуть можливість реалізувати своє виборче право у сусідніх безпечних державах.
Комісія також передбачає подальшу лібералізацію процедур зміни виборчої адреси та місця голосування для переселенців і військовослужбовців, щоб спростити реалізацію виборчих прав громадян у післявоєнний період.
На розгляді відповідного комітету Верховної Ради наразі перебуває низка законопроєктів (близько 23 ініціатив), які торкаються різних аспектів організації виборів; робоча група продовжить узгодження підходів, напрацьовуватиме деталізацію механізмів та інструментів для їх впровадження.
Раніше, 22 грудня, було створено робочі групи для підготовки законопроєкту про проведення виборів в умовах воєнного стану; перше засідання такої групи відбулося 26 грудня. Роботу групи очолює перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко.