Начальник групи комунікацій Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Роман Істомін відреагував на слова уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця про нібито «системну кризу» в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та зауважив, що пряме порівняння мобілізацій 2022 і 2025–2026 років є некоректним.
Про це розповідає Дніпро24
«Мобілізація в ці роки – це два абсолютно різних процеси, це потрібно розуміти. Фактично весь 2022 рік – це були добровольці, принаймні на першому етапі – однозначно. У другій половині року, якщо це були не добровольці, то люди приходили за повістками та призивалися за мобілізацією»
Чому 2022 та 2025–2026 роки відрізняються
Істомін пояснив, що в 2022 році значну частину комплектування становили добровольці або люди, які приходили за повістками в умовах формування резервів, тоді як нинішні процеси комплектування 2025–2026 років мають іншу логіку: добровольці, які зараз є, найчастіше проходять рекрутинг, а мобілізація відбувається примусово, що робить пряме порівняння хибним.
За його словами, суттєва відмінність полягає в правовому статусі людей і механізмах залучення до служби — це визначає і характер звернень до центрів комплектування.
Скарги, безпека та реакція ТЦК
Істомін також прокоментував окремі звинувачення щодо вилучення мобільних телефонів у мобілізованих. Він зазначив, що загальної вказівки на таку практику не існувало, але її почали впроваджувати після того, як громадяни публічно викладали відео та вказували локації зборів, що створювало ризики безпеці.
Як пояснив представник ТЦК, після публікацій та низки дронових ударів по об’єктах в області — зокрема в Полтаві та Кременчуці — частину підрозділів і збірних пунктів було переміщено. Через це командування вирішило обмежити можливості розголошення місця перебування збірних пунктів, щоб не давати супротивнику інформації.
Водночас Істомін закликав уникати узагальнень на підставі поодиноких випадків. Він навів приклад із травмою адвоката як одиничний випадок, що не дозволяє робити висновки про масові порушення у всіх ТЦК на фоні сотень тисяч інших звернень і випадків комплектування.
Окрім цього, представник центру висловив прохання: замість лише критики подавати практичні пропозиції щодо вирішення проблем, наприклад щодо механізмів комплектування та забезпечення прав військовозобов’язаних. Він також поставив під сумнів можливість одразу втілити ідеї щодо 90% комплектування, про які йшлося в критиці.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив про значне зростання кількості звернень щодо порушень у роботі ТЦК: якщо в 2022 році до Офісу омбудсмена надійшло 18 звернень, то у 2025 році їх уже налічували 6 127, що майже вдвічі більше, ніж у 2024 році.
За інформацією, наведеними Лубінцем, найпоширенішими скаргами є незаконне обмеження свободи та пересування під час затримання, примусове доставляння до ТЦК, неналежний огляд з боку військово-лікарських комісій та порушення під час розгляду питань надання відстрочок.
Істомін у своєму коментарі закликав розглядати такі звернення в ширшому контексті та напрацьовувати практичні рішення, що дозволять зменшити кількість проблем і підвищити прозорість роботи центрів комплектування без шкоди для безпеки.