Російські війська вдарили ударним безпілотником по селищу Комишани в Херсонській громаді, внаслідок чого напередодні загинув 63-річний чоловік. Голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін повідомив про цей інцидент 28 березня.
Про це розповідає Дніпро24
«Учора окупанти вдарили з БпЛА по 63-річному чоловіку. Він дістав поранення, несумісні з життям. Мої співчуття рідним та близьким вбитого», – написав він у своєму телеграм-каналі.
Масштаб пошкоджень і постраждалі
За словами керівництва області, напередодні обстріли охопили понад 30 населених пунктів Херсонщини. Ураження різного ступеня отримали житлові будівлі, адміністративна споруда, офісні приміщення та транспортні засоби. Внаслідок атак сім людей отримали поранення, місцева інфраструктура зазнала значних ушкоджень.
Російські підрозділи застосовують для ударів різні засоби ураження: ударні БпЛА, ракети, керовані авіабомби (КАБ) та реактивні системи залпового вогню (РСЗВ), що призводить до ризику загибелі цивільних і руйнування життєво важливих об’єктів.
Правова оцінка атак і ознаки геноциду
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини, наголошуючи на їх цілеспрямованому характері. Систематичні удари по об’єктах життєзабезпечення й установах охорони здоров’я, які позбавляють населення електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги, розглядають як дії, що можуть містити ознаки геноциду.
Правники, дослідники та правозахисники виокремлюють низку проявів, які можуть свідчити про геноцидні наміри. До переліку належать:
- оголошення намірів щодо знищення українців як етнічної групи;
- публічні заклики до знищення представників нації;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення та медичних закладів із метою позбавлення людей необхідних умов для життя;
- переслідування й фізичне знищення людей на окупованих територіях за проукраїнську позицію;
- винищення інтелігенції та носіїв української культури;
- зміна ідентичності дітей через систему навчання та виховання на окупованих територіях;
- депортація дітей і примусове переміщення без батьків для зміни їхньої ідентичності;
- вилучення та знищення українських книг, пограбування музеїв, викрадення культурних артефактів.
Конвенція ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною асамблеєю в 1948 році, визначає геноцид як дії, здійснені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу. Станом на сьогодні учасницями Конвенції є 149 країн, які зобов’язані запобігати актам геноциду і карати за них як у період війни, так і в мирний час.
Керівництво російської федерації заперечує, що армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі, однак факт серійних атак на житлові квартали, лікарні, школи, дитячі садки та об’єкти енергетики фіксують українські відомства та міжнародні моніторингові органи.