Українські влада та дипломатія ведуть роботу над формуванням переліку відомих діячів, чиї поховання розташовані в Польщі, для можливого повернення останків на батьківщину. Наразі готуються уточнені списки кандидатів на перепоховання, при цьому проводяться консультації з родичами та громадськими колами.
Про це розповідає Дніпро24
«Зараз ми працюємо над списками, маємо різні пропозиції… Є частина родичів, які мають свою думку з цього приводу. Є громада, яка також по-іншому дивиться. Ми зараз працюємо і з Офісом президента, і з Міністерством закордонних справ над узагальненням цього списку», – зазначив дипломат.
Історичний контекст і можливі об’єкти перепоховань
Посол України у Польщі Василь Боднар нагадав про масовий перехід понад 40 тисяч військових УНР до Польщі в 1920 році під проводом Симона Петлюри. Частина політичних і військових діячів, що опинилися в еміграції, похована в різних регіонах Польщі: від варшавських цвинтарів до Каліша, Пикуличів і Ланцуту. Боднар відзначив, що серед можливих кандидатів на перенесення є відомі лідери та ветерани, чию пам’ять прагнуть вшанувати в Україні.
Дипломатичні переговори і суспільна реакція
За словами посла, польська сторона в цілому ставиться позитивно до ініціативи та вже вела дискусії з Інститутом національної пам’яті щодо необхідних процедур. Водночас окремі випадки викликають чутливу реакцію в суспільстві, що ускладнює комунікацію і вимагає додаткових узгоджень.
Зокрема, перепоховання голови ОУН Андрія Мельника з Люксембургу до Києва стало предметом дискусій у Польщі. Боднар пояснив, що тема ОУН у польському суспільстві сприймається через призму історичних конфліктів і Волинської трагедії, тому будь-які ініціативи, пов’язані з цією організацією, можуть викликати негативну реакцію в певних колах.
Дипломат також підкреслив, що в суспільній дискусії Андрія Мельника іноді автоматично прирівнюють до інших націоналістичних лідерів, зокрема Степана Бандери та Романа Шухевича, хоча хвилі звинувачень, які фігурують в публічних обговореннях, не завжди відображають документально підтверджені факти.
Водночас триває робота над тим, щоб узгодити списки в державних інституціях України та з огляду на позиції родин похованих, місцевих громад і польських установ, аби перепоховання відбувалися з дотриманням юридичних процедур і етичних норм.
Як відомо, другого очільника Організації українських націоналістів Андрія Мельника та його дружину Софію Федак-Мельник перепоховали 25 травня на Національному військовому меморіальному кладовищі під Києвом. Цей випадок показав, наскільки складними можуть бути питання повернення останків історичних діячів і як важливо вести такі процеси з урахуванням історичної чутливості та двосторонньої комунікації.
Уряд і дипломатичні відомства продовжують координацію дій, аби визначити пріоритети і процедури подальших кроків, зокрема ті, які стосуються оформлення дозволів, музейних та меморіальних аспектів, а також належної участі родичів у прийнятті рішення.