Паливний кешбек може бути скасований уже найближчими тижнями, хоча ринок лише починає демонструвати ознаки цінової стабілізації. Аналітики попереджають, що тимчасове полегшення цін може змінитися новим витком подорожчання під впливом глобальних факторів, які не залежать від України, а журналісти «Вістей» детально дослідили ситуацію та її перспективи.
Про це розповідає Дніпро24
Кешбек на пальне та його вплив
Механізм часткової компенсації витрат на пальне запровадили як точковий інструмент підтримки населення під час різкого підвищення цін. Держава відшкодовує витрати до 1000 гривень на особу; щоденний обсяг виплат сягає приблизно 20 мільйонів гривень. Програма має строк закінчення — до 1 травня.
У Міністерстві економіки наголошують, що вирішення про продовження виплат залежатиме від динаміки світового ринку нафти та економічної доцільності. Наразі, за оцінками відомства, внутрішній ринок пального стабільний, дефіциту немає.
Експерти підкреслюють, що адресні компенсації дозволяють уникати жорсткого адміністративного регулювання цін і зменшують ризик дефіциту. На думку енергетичного експерта Геннадія Рябцева, такі адресні програми працюють ефективніше за пряме регулювання цін, але їхній вплив обмежений у часі та залежить від можливостей бюджету.
Ризики постачань і підготовка країни
З останніх сигналів уряду випливає, що зниження світових котирувань на нафту вже сталося і почало відбиватися на внутрішньому ринку: першою на зниження цін відреагувала державна мережа АЗК “Укрнафта”, уряд очікує корекції цінової політики й від інших операторів.
Однак ринкові аналітики радять утримуватися від надмірного оптимізму. Директор “Консалтингової групи А-95” Сергій Куюн вказує, що після декількох днів стабілізації котирування можуть знову показати стрімке зростання. Фінансовий аналітик Олексій Кущ прогнозує можливе падіння цін на бензин лише наприкінці літа за низки сприятливих умов, зокрема зниження світових цін до близько 80 доларів за барель, стабілізації економіки в Україні та зміцнення гривні.
Крім того, вплив валютного курсу залишається ключовим фактором: навіть при відносно стабільних світових цінах девальвація гривні може повністю нівелювати позитивний ефект для споживачів. Як наголошує економіст Андрій Новак, паливний ринок України значною мірою імпортозалежний, і коливання курсу миттєво транслюються у роздрібні ціни.
Головним ризиком для внутрішнього ринку залишається дефіцит дизельного пального. Нині країна має попередні домовленості щодо постачань і підтримує імпорт необхідних обсягів, однак ситуацію ускладнило блокування Ормузької протоки — одного з ключових маршрутів постачання нафти. Попри поступове відновлення проходження танкерів, обсяги поставок лишаються невизначеними, тому ведуться випереджувальні переговори з постачальниками з урахуванням потреб аграрного сектору, оборони та населення.
Паралельно триває робота з формування стратегічних резервів пального, що має зменшити вразливість країни до зовнішніх шоків. Фахівці ринку відзначають, що створення запасів — вимушений крок в умовах нестабільних глобальних поставок, а пріоритет у розподілі ресурсів залишається за потребами сектору безпеки й оборони. Також важливою є диверсифікація джерел імпорту: розширення географії постачань, зокрема за рахунок європейських і альтернативних маршрутів, дозволяє мінімізувати ризики перебоїв.
Глобальний контекст залишається визначальним: світова енергетична криза, що затягується, здатна довго впливати на вітчизняний ринок, а необхідність поповнення стратегічних резервів і пошкодження інфраструктури в окремих регіонах лише посилюють тиск на ціни. Експерти сходяться на думці, що період відносно дешевих енергоносіїв завершився, і в середньостроковій перспективі ринок залишатиметься волатильним та чутливим до геополітичних ризиків.
Олексій Ковальчук,
фото з відкритих джерел