В окупованому росією Криму фіксують нові практики політичного тиску на мешканців із проукраїнською позицією, що системно обмежують їхні можливості для працевлаштування й громадської діяльності, повідомив на умовах анонімності один із місцевих правозахисників.
Про це розповідає Дніпро24
«За роки анексії Кримського півострова російські силовики сформували списки кримських активістів, правозахисників, громадських працівників, громадянських журналістів, які мають проукраїнську орієнтацію. Тепер люди з цих списків все частіше втрачають певні можливості. Наприклад, для них практично неможливо влаштуватися на роботу, де потрібне узгодження силових відомств. Мені відомі випадки, коли людей не брали навіть на охорону об’єкта, бо їх не погоджували силовики», – розповів правозахисник.
Методи тиску та блокування можливостей
За словами правозахисника, місцева влада разом із силовими структурами формує та актуалізує списки осіб, яких вважають нелояльними до рф. Люди з цих списків ускладнено проходять відбір на робочі місця, для яких потрібне погодження силових відомств; є випадки відмов у прийомі навіть на посади, пов’язані з охороною об’єктів.
Такі обмеження позбавляють громадян стабільного доходу та можливості займатися волонтерською чи громадською роботою, що істотно знижує їхню здатність публічно висловлювати позицію або організовувати суспільну активність.
Відмова у документах і репресивні практики
Співрозмовник зазначив, що почастішали випадки відмов у видачі російських закордонних паспортів особам із проукраїнськими переконаннями. За його словами, відмови мотивують політичними причинами, хоча в російському законодавстві формальних підстав для таких рішень не передбачено.
Ті, хто продовжує відкрито розповідати про життя в окупації або привертати увагу до порушень прав людини, піддаються переслідуванням: їх затримують, притягають до адміністративної та кримінальної відповідальності. Зокрема, у публічному просторі прокремлівський блогер Олександр Таліпов оприлюднює персональні дані кримчан, які підтримують Україну, що призводить до затримань і звинувачень у дискредитації армії рф.
Правозахисники оцінюють ці практики як частину системного тиску, спрямованого на змушення незгодних виїхати з півострова або змінити свою громадянську позицію.