Президент Володимир Зеленський заявив 1 квітня, що загострення на Близькому Сході має глобальні наслідки та відображається на світових ринках і рівні життя в багатьох країнах.
Про це розповідає Дніпро24
Він також вказав на нові технологічні виклики, які «не можна залишати без належного реагування:
«Війна робить зброю небезпечнішою. Наша мета – більше спільної безпеки».
Глава держави повідомив, що Україна активізувала дипломатичні та безпекові контакти у регіоні: нині тривають предметні переговори з Саудівською Аравією, Об’єднаними Арабськими Еміратами, Катаром, а також робота з Йорданією.
«Ми в комунікації також із Бахрейном, Кувейтом та Іраком. Рустем Умєров сьогодні доповів ще про заплановану роботу з країнами поза Близьким Сходом, а саме – з Туреччиною та деякими іншими, які мають вагомий потенціал. Секретар РНБО України продовжує контактувати на політичному рівні з партнерами, які перебувають під ударами іранського режиму», – повідомив він.
За його словами, військова експертиза та перехоплювачі України вже показують результат: у Києва є кілька довгострокових домовленостей про співпрацю та посилення оборонних можливостей, а також готуються додаткові рішення.
Звертаючи увагу на морську безпеку, Зеленський порівняв блокування Ормузької протоки з перешкодами судноплавству в Чорному морі після повномасштабного вторгнення 2022 року: «Блокування нормального мореплавства в Ормузькій протоці – це фактично такий же виклик, із яким ми в Україні зіткнулися у 2022 році, коли Росія спробувала заблокувати наші порти та доступ до моря, – тільки в більш небезпечному масштабі. Жоден народ не має залишитися сам на сам із терористичними ударами».
Президент подякував усім, хто працює над форматами гарантування спільної безпеки та координує зусилля між партнерами.
Напередодні Рада національної безпеки і оборони повідомила, що секретар РНБО Рустем Умєров та його команда продовжують розширювати безпекове партнерство України на Близькому Сході.
Іран фактично заблокував Ормузьку протоку одразу після початку ескалації на регіональному рівні; через неї проходило до п’ятої частини світового морського експорту нафти (приблизно 20 мільйонів барелів на добу), а також значні обсяги зрідженого газу. Блокада спричинила різке зростання цін на нафту, а наприкінці березня Іран оголосив про намір стягувати мита за прохід через протоку.